2 лютого – День пам’яті Андрія Кузьменка

«Мій дім — єдине в світі місце, де мене люблять і чекають незалежно від того, хто я і скільки заробляю. Я ніколи не зраджу найближчих мені людей». А.Кузьменко

Його слова давно розібрали на цитати. Кузьма запам`ятався нам людиною, яка завжди говорить те, що думає. Незалежно від того, в яке місто він приїздив з концертом, він не приїздив просто як співак. Він приїздив як друг, ставав другом для кожного.

Життя простого і неймовірно талановитого хлопця з містечка під Львовом було сповнене пригод і веселощів, якісної музики і геніальних текстів. Народився Кузьма 17 серпня 1968 року у невеличкому містечку на Львівщині — Самборі, дитинство та шкільні роки провів у Новояворівську.

Попри те, що в дитинстві Андрій мріяв стати водієм сміттєвоза, а за освітою він стоматолог, його життя – музика. Саме у цій сфері він прославився найбільше. У 1989 році з’явився гурт “Скрябін”. За життя Кузьменка гурт Скрябін записав близько 20 студійних альбомів. Андрій був одним із перших, хто почав формувати стильну українську музику. Це була унікальна електронна музика, з якою він дуже вдало експериментував. Вона мала особливий настрій, стан.

Андрій Кузьменко був не лише музикантом, а й ведучим кількох успішних телепроектів, продюсером та автором книжок «Я, «Побєда» і Берлін», «Я, Паштєт і Армія», «Місто, в якому не ходять гроші», «Я, Шонік і Шпіцберген».

Кузьма Скрябін назавжди залишив слід в історії музики незалежної України. На його піснях і хітах виросли цілі покоління, а творчий шлях був яскравим і по-своєму унікальним.