«Книги – кораблі думки, які плавають хвилями часу і несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління» (Ф. Бекон)
Щорічно 23 квітня відзначається Всесвітній день книги та авторського права. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та усі, хто причетний до книжкової справи. У майже 200 країнах світу відзначають Всесвітній день книги і авторського права, проголошений на 28 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 1995 року на честь трьох геніїв світової літератури: Вільяма Шекспіра (1564-1616), Мігеля де Сервантеса (1547-1616) та Інки Гарсіласо де ла Веги (1539-1616).
З нагоди свята організовують різноманітні цікаві акції, книжкові ярмарки, виставки, презентації, колективні голосні читання, творчі зустрічі та автограф-сесії з письменниками. Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять.
Однією із традицій Всесвітнього дня книги та авторського права є обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги.
Книга – незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей. Книги дають змогу кожній культурі розповісти про себе, знайомлять зі звичаями і традиціями різних народів. Авторське право історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва. Перший відомий державний нормативний акт щодо охорони авторського права стосувався літературних творів, а перша міжнародна конвенція, яка стосувалася захисту авторських прав, прийнята в інтересах книговидавців. Першим нормативним актом авторського права, який закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається прийнятий у 1709 році в Англії “Статут королеви Анни”.
Важливою віхою у формуванні міжнародної системи авторського права стало підписання Всесвітньої конвенції про авторське право на літературні, наукові й художні твори та впровадження всесвітнього символу авторського права.
Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, вивезене у 1049 році з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною. Серед інших знаменитих українських рукописних книг – Остромирове Євангеліє, “Ізборник Святослава”, Пересопницьке Євангеліє.
Першим бібліофілом вважають київського князя Ярослава Мудрого, який славився великою любов’ю до книжок і збирав їх.
Відзначаючи Всесвітній день книги і авторського права, ми повинні акцентувати увагу на ролі книги в збереженні і примноженні культури кожної держави. Адже книга – найкращий помічник в зусиллях із захисту і збагачення культурної спадщини людства.