Козаки: історія нескорених
Хто був першим гетьманом України?
Богдан Хмельницький (1595-1657), під проводом якого український народ у Національно-визвольній війні 1648-1657 рр. повалив польське панування в Україні, був творцем, будівничим і найвищою владою Української Гетьманської держави, першим гетьманом України. Він забезпечив Україні, як незалежній самостійній державі, численні міжнародні зв’язки, політичні союзи.
Найбільший острів на Дніпрі, де розташовувалася перша Запорізька Січ
Вважається, що перша Січ була розміщена на Хортиці на початку XVI ст. Маючи стратегічне значення для козацтва, цей острів з фортифікаціями входив до системи передової сторожової лінії укріплень, яку створили запорожці на островах і берегах Дніпра та в степу для оборони України від наступу татарських орд.
Скільки куренів було на Запорізькій Січі?
Кожен запорожець мав належати до одного з куренів (як військово-адміністративної одиниці), навіть коли він жив десь далеко з сім'єю. Усі козаки, вписані до курінного реєстру, підпорядковувалися курінному отаману. Курінь об'єднував кількасот козаків, мав свою частку в угіддях, свою власність у вигляді яток і дворів на базарі, свої прибутки, а також свій значок (або прапор), якого оберігав курінний хорунжий.
Яке місто було першою столицею Гетьманщини?
Чигирин- перша столиця Української Гетьманської держави, резиденція гетьманів України Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері та Петра Дорошенка. Тут відбувалися ради генеральної старшини, складалися державні документи внутрішнього і міжнародного характеру – гетьманські універсали, які розсилалися по всій Україні.
Хто такі джури?
Джурами на Січі називали хлопців-підлітків, що були помічниками і зброєносцями в досвідчених запорозьких козаків і військових старшин, проходячи при них школу військового мистецтва й фізичного і духовного загартування, переймаючи їхній бойовий досвід. Джури також обов’язково навчалися в січовій школі. Коли хлопцеві виповнювалося 16 років, його записували до куреня. Безродинні січовики нерідко мали джуру за прибраного сина, який успадковував їхнє майно, зброю, коней.
Як козаки носили оселедець?
Козаки носили довгі вуса, а на голові у них був чуб. Запорожці брили голову і залишали лише чуприну над чолом, яку називали оселедцем. Його можна було закручувати лише за ліве вухо. Тільки досвідчені козаки, які вже встигли відзначитися у великих битвах, мали право на довгий чуб. Така зачіска була під забороною для молодих воїнів.
Які укриття використовували козаки під час штурму?
Козаки під час штурму використовували різноманітні укриття. Зокрема гуляй-городи – спеціальні рухомі пристрої з дерев’яних щитів на колесах або полозах з амбразурами для рушниць та гармат.
Найславетніший козацький ватажок, якого щонайменше 12 разів обирали кошовим отаманом
За всі часи існування Запорозької Січі, яке охоплює приблизно два з половиною століття, жоден кошовий отаман не зажив такої любові й шани, як Іван Сірко. Під його орудою козаки принаймні 65 разів перемагали своїх ворогів і лише в поодиноких випадках не змогли здолати їх. Ще за життя Сірко став героєм народних історичних пісень, легенд і переказів, в яких він постає козаком-характерником, що мав дар перевтілення.
Одним із козацьких атрибутів була носогрійка. Що це таке?
Носогрійками козаки називали коротенькі люльки. Крім носогрійок у козаків були і великі люльки, які курило все товариство разом.
Як називалася козацька артилерія?
Козаки дуже цінували артилерію, вони вважали, що правильно організована артилерійська підготовка та оборона можуть стати головними факторами успіху в битвах. Армата як окремий рід військ існувала в козаків уже в другій половині XVI с. Вона складалася з «фальконетів» (дрібнокаліберних гармат), «армат» (великих гармат) та «можжир» (мортир).
На яке з цих свят обов’язково проводилася козацька рада?
З 1654 р. систематично (тричі на рік) збиралася козацька рада на Запоріжжі. У XVIII столітті, у часи Нової Січі, це були: 1 січня - Новий рік, другий або третій день Великодня та 1 жовтня - свято Покрови - храмове свято Запорізької Січі. Крім того, це робилося в будь-який день на вимогу козацького товариства чи «сіроми».
Під керівництвом якого гетьмана відбувалися морські козацькі експедиції, які історики назвали добою героїчних походів?
Петро Конашевич-Сагайдачний організовував і особисто керував суходольними і морськими козацькими походами на володіння Туреччини і Кримського ханства. Він розробив та вдосконалив тактику морського бою, що було значним внеском у розвиток українського військового мистецтва. Зокрема його тактика поєднання морських десантів зі штурмом фортець. Це було зародженням військових частин, які в наш час називають морською піхотою.
Як називався поєдинок козаків з ворогами перед битвою?
Іноді перед початком бою, коли війська вже вишикувались, кілька десятків козаків гуртувались і йшли вперед, у бік супротивника. Там, під кулями та гарматними ядрами, вони зупинялися та знущалися з ворога: сміялися, кричали, вигукували образливі фрази, пританцьовували під кулями, намагаючись вивести ворога із себе. Нерідко це вдавалося, і розлючені московити, чи поляки, чи турки, чи татари зривалися зі своїх позицій, ламаючи ряди, аби стерти, заткнути, знищити нахабних українських покидьків. В цей час з табору козаків виходила піхота, непомітно підходила до ворожих позицій, і починалася загальна битва.
Який український народний танець виник на Запорозькій Січі?
Гопак – український народний танець, який виник на Запорозькій Січі й виконувався тільки чоловіками. У ньому була закладена складна цілісна система прийомів двобою, що застосовувались у військовому мистецтві запорозького козацтва. Бойовий гопак був засобом фізичної і технічної підготовки козаків до рукопашного поєдинку. Більшість технічних елементів були запозичені з живої природи й наслідували особливості рухів та поз птахів, тварин, а також окремих видів діяльності людей. Згодом запорозький бойовий гопак перетворився на український народний танець.
Хто на Запорізькій Січі мав найвищу владу?
Козацька рада – одна з форм самоврядування демократичного козацького ладу, загальне зібрання козаків, іноді з представниками духовенства, міського населення і навіть селянства. На радах обговорювалися й вирішувалися питання внутрішньої та міжнародної політики в Україні, державні, судові, військові, адміністративні, господарчі, фінансові, дипломатичні справи; розглядалися питання війни і миру; тут приймали послів, вибирали і скидали гетьманів та інших козацьких старшин.
Слово «козак» прийшло в українську мову із іншої мови. Від якого слова воно походить?
Слово «козак» походить від давньотюркського слова «кьоз-», що означало мандрувати, ходити, бродити. До того як слово «козак» прийшло в українську мову, воно означало «вільна людина», «авантюрист», «шукач пригод», «вартовий», «розбійник», «найманий воїн».
Як називалися козаки-чаклуни в козацькому війську?
В давніх історичних джерелах під характерниками мали на увазі воїнів, наділених надзвичайними і навіть надприродними можливостями, що цим виділялись з козацького оточення. Характерники вміли використовувати енергію Космосу. Вони могли змінювати свою подобу, ставати невидимими, читати людські думки, пересуватися по повітрю і воді, через вогонь, до якого вони не чутливі, говорити з тваринами. Характерники були знайомі з властивостями науки. Так, наприклад, поранених козаків лікували, вводячи їх в гіпнотичний транс. Це дозволяло робити складні операції, не використовуючи знеболення. Характерники досконало знали властивості рослин та вміло їх використовували. Вони були невразливі до куль і шабель, - концентрували внутрішню енергію у ту частину тіла, куди спрямовувався удар нападника.
Що таке черес?
Черес - шкіряний широкий пасок, який носили запорожці й чумаки. Його виготовляли з чотирикутного шматка грубої шкіри, зігнутого навпіл, прошитого вздовж і впоперек, - це були кишені. Ширина череса – 23-35 см, під пахвами вирізувався, спереду застібався пришитими ремінцями. Кільцями, короткими ланцюжками, гапликами підвішували до нього люльку, кресало, ніж, гаманець. Запорожці використовували черес як ладанку, служив він також своєрідним захисним панциром.
Який музичний інструмент скликав на козацьку раду?
Для козацтва литаври були священною річчю. Вони входили до клейнодів Запорозької Січі, традиційно зображалися на полкових печатках, значках кошів, полкових знаменах та прапорах. Ударами в литаври сигналізували про небезпеку, спеціальними умовними сигналами під час бою передавали накази по війську, кошу і т. п. Вони виконували безпосередню функцію ударного музичного інструмента в полковій музиці Війська Запорозького, акомпануючи козацьку похідну музику. Ударами в литаври збирали козаків на раду.
Як називали особу, яка зберігала та носила прапор Війська Запорозького?
Обороняв і носив полковий прапор (хоругву) хорунжий. Посада запроваджена у ХІV ст. у Польщі, з XVII ст. – у козацькому війську. Звання хорунжий було в усіх українських військових формуваннях ХХ ст.: Січових стрільців, Української галицької армії, армій Української Народної Республіки та Української Держави, Української повстанської армії.